БУСТРИКС

Схема вакцинації

• Бустрикс може бути введений з віку 4 роки для ревакцинації.

• Кожні 10 років дорослі потребують повторного введення вакцини.

Можливі реакції

• Найчастіше реакції виникають протягом першої доби, рідше — упродовж наступних 2–3 днів.

• Реакція на вакцинацію індивідуальна та може відрізнятися після кожної дози.

• Реакція після попередньої дози не означає, що вона обов’язково повториться після наступної.

• Відсутність реакції після попередньої дози також не гарантує її відсутності надалі.

• Найчастіші реакції після Бустрикс — біль, почервоніння та припухлість у місці введення. Також можливі головний біль, втома, нездужання, біль у м'язах, підвищення температури та шлунково-кишкові симптоми.

• У дітей можуть спостерігатися дратівливість і сонливість.

• Зазвичай ці реакції є нетривалими та самостійно минають протягом кількох днів. Як і після будь-якої вакцини, можлива тяжка алергічна реакція, але вона трапляється дуже рідко.

Корисна інформація

Часті запитання

• Бустрикс можна вводити одночасно з іншими вакцинами — як живими, так і неживими, відповідно до рекомендованих схем вакцинації.

• Бустрикс можна застосовувати під час вагітності і годування грудьми.

• Окреме важливе застосування Бустрикс — вакцинація під час вагітності. Введення Tdap-вакцини під час 3 триместру кожної вагітності дозволяє сформувати у мами високий рівень антитіл проти кашлюка, які через плаценту передаються дитині. Таким чином немовля отримує пасивний захист на перші місяці життя — ще до того, як зможе сформувати достатній захист після власних щеплень.

• Якщо курс вакцинації переваний, прошло більше часу між дозами ніж зазначено в схемі, вакцинацію слід продовжити якнайшвидше, зроблені дози зараховуються, курс вакцинації НЕ починається спочатку.

Цікаво знати

• Бустрикс застосовується як бустерна доза після раніше проведеної вакцинації проти дифтерії, правця та кашлюка. Вакцину вводять внутрішньом'язово, переважно в дельтоподібний м'яз плеча.

• Саме перші місяці життя є періодом найбільшого ризику тяжкого та смертельного кашлюка. При цьому вакцинація мами під час вагітності є дуже ефективним способом захистити дитину.

• Велике дослідження CDC показало, що Tdap-вакцинація під час вагітності була приблизно на 78% ефективною у запобіганні кашлюку в немовлят молодше 2 місяців і приблизно на 91% ефективною проти випадків, які потребували госпіталізації.

• Саме тому вакцинацію рекомендують під час кожної вагітності, навіть якщо жінка раніше отримувала Бустрикс або іншу Tdap-вакцину. Мета тут полягає не лише у захисті самої жінки, а насамперед у створенні високого рівня материнських антитіл для конкретної новонародженої дитини.

• Бустрикс не містить живих бактерій. Захворіти на дифтерію, правець або кашлюк внаслідок вакцинації неможливо. Дифтерійний і правцевий компоненти представлені анатоксинами — інактивованими токсинами бактерій, а кашлюковий компонент є безклітинним і містить очищені антигени Bordetella pertussis.

• Перенесений кашлюк не гарантує пожиттєвого імунітету. Захист після перенесеної інфекції, як і після вакцинації, з часом слабшає. Тому людина, яка вже хворіла на кашлюк, у майбутньому може захворіти повторно.

• Кашлюк у дорослого може виглядати зовсім не так драматично, як у немовляти. Дорослий або старша дитина можуть мати тривалий кашель і при цьому бути джерелом інфекції для немовляти, для якого та сама бактерія значно небезпечніша.

• Правець принципово відрізняється від більшості вакцинокерованих інфекцій. Людина заражається не від іншої людини, а із зовнішнього середовища. Тому навіть дуже високий рівень вакцинації населення не створить невакцинованій людині захисту від правця.

• Вакцинація вагітної захищає одразу двох — маму і дитину. Антитіла, сформовані після вакцинації, активно транспортуються через плаценту. Саме цей механізм дозволяє захистити дитину в період, коли вона ще занадто маленька, щоб мати повноцінний власний вакцинальний захист.