ЦЕРВАРИКС

Схема вакцинації

Починаючи з 9-річного віку та до 14 років на момент першої ін’єкції, ЦЕРВАРИКС™ можна застосовувати відповідно до дводозового або тридозового графіка.  

Від 9 до 14 років: 2 дози, друга через 5-13 місяців.  

Від 9 до 14 років: 3 дози, за схемою 0, 1 і 6 місяців. Допустимий час для другої дози становить 1-2,5 місяця, для третьої 5-12 місяців після першої.  

Від 15 років і дорослим: 3 дози за схемою 0, 1 і 6 місяців. Допустимий час для другої дози становить 1-2,5 місяця, для третьої 5-12 місяців після першої.  

Можливі реакції

• Реакція на вакцинацію індивідуальна та може відрізнятися після кожної дози.  

• Реакція після попередньої дози не означає, що вона обов’язково повториться після наступної.  

• Відсутність реакції після попередньої дози також не гарантує її відсутності надалі.  

• Найчастіше після вакцинації можуть спостерігатися:  

  біль, почервоніння або набряк у місці ін’єкції;  

  головний біль;  

  втома;  

  біль у м’язах;  

  біль у суглобах;  

  підвищення температури тіла;  

  нудота, блювання, діарея або біль у животі;  

  свербіж, висип або кропив’янка;  

  рідше — запаморочення або ущільнення в місці введення.  

• Найчастіше реакції є легкими або помірними та минають самостійно протягом кількох днів.  

Корисна інформація

Часті запитання  

• Аналогом вакцини Церварикс є вакцина  Гардасил 9 , вакцина Гардасил 9 має захист від більшої кількості  типів вірусу папіломи людини.  

• Розпочавши щеплення вакцинами-аналогами, курс вакцинації можна продовжити вакциною яка містить більшу кількість  типів вірусу папіломи людини - не навпаки.  

• Церварикс можна застосовувати під час вагітності і годування грудьми.  

• Церварикс можна вводити одночасно з іншими вакцинами — як живими, так і неживими, відповідно до рекомендованих схем вакцинації.  

• Якщо курс вакцинації переваний, прошло більше часу між дозами ніж зазначено в схемі, вакцинацію слід продовжити якнайшвидше, зроблені дози зараховуються, курс вакцинації НЕ починається спочатку.  

Цікаво знати  

• Церварикс взагалі не містить живого вірусу чи його ДНК. Вона складається з вірусоподібних частинок (VLP), які імітують зовнішню оболонку ВПЛ. Організм «думає», що атакує справжній вірус, і виробляє потужні антитіла, але заразитися від самого щеплення неможливо.  

• Головні мішені вакцини спрямовані проти 16 та 18 типів ВПЛ. Саме ця «двійка» є причиною понад 70% усіх випадків раку шийки матки у світі, а також викликає рак ануса, піхви та вульви.   

• У багатьох країнах Церварикс затверджено для використання як для жінок, так і для чоловіків (починаючи з 9 років) для запобігання раку ануса та передракових уражень.