НІМЕНРИКС

Схема вакцинації

• Схема вакцинації залежить від віку, в якому розпочато вакцинацію.  

• Для немовлят  від 6 тижнів до 6 місяців рекомендовано дві первинні дози: перша — з 6-тижневого віку, друга — через 2 місяці. Після цього необхідна бустерна доза у віці 12 місяців, але не раніше ніж через 2 місяці після попередньої дози.  

• Дітям, які розпочинають вакцинацію  з 6 місяців , а також підліткам і дорослим зазвичай вводиться одна доза. Дітям, які отримали первинну дозу Німенрикс у віці від 6 до 12 місяців, у віці 12 місяців необхідна бустерна доза з інтервалом щонайменше 2 місяці після попередньої.  

• Німенрикс також може використовуватися як бустерна вакцина з 1 року в осіб, які раніше були вакциновані Німенрикс або іншими менінгококовими вакцинами.  

• Вакцина вводиться внутрішньом’язово: немовлятам — переважно в передньобокову поверхню стегна, старшим дітям і дорослим — у дельтоподібний м’яз плеча.  

• Німенрикс можна вводити одночасно з багатьма іншими вакцинами відповідно до віку. Клінічні дослідження показали можливість одночасного застосування з низкою планових дитячих вакцин без клінічно значущого погіршення імунної відповіді.  

Можливі реакції

• Найчастіші реакції після вакцинації Німенрикс є короткочасними та минають самостійно.  

• У дітей можуть виникати біль, почервоніння або припухлість у місці введення, підвищення температури, сонливість, дратівливість та зниження апетиту.  

• У старших дітей, підлітків і дорослих серед найчастіших реакцій — біль, почервоніння або припухлість у місці ін’єкції, головний біль, втома та підвищення температури. Після бустерної вакцинації також можуть спостерігатися нудота, блювання та діарея.  

• Як і після будь-якої вакцини, можлива тяжка алергічна реакція, однак вона трапляється рідко. Тому вакцинація проводиться у медичному закладі, де є можливість надати невідкладну допомогу.  

• Більшість реакцій є легкими або помірними та самостійно минають протягом 1–3 днів.  

Корисна інформація

Часті запитання  

• Аналогом вакцини Німенрикс є вакцина  Менактра .  

• Ці вакцини є взаємозамінними між собою. Почавши курс вакцинації Німенрикс його можна продовжити вакциною Менактра, у разі необхідності, і навпаки.  

• Німенрикс або Менактра і Бексеро НЕ є взаємозамінними вакцинами. Німенрикс або Менактра забезпечує захист від серогруп A, C, W-135, Y, а Бексеро — від менінгокока серогрупи B. Тому за необхідності широкого захисту від менінгококової інфекції можуть бути рекомендовані обидві вакцинації.  

• Вакцина НЕ протипоказана під час вагітності.  

• Німенрикс НЕ протипоказаний під час годування грудьми.  

• Німенрикс можна вводити одночасно з іншими вакцинами — як живими, так і неживими, відповідно до рекомендованих схем вакцинації.  

• Якщо курс вакцинації переваний, прошло більше часу між дозами ніж зазначено в схемі, вакцинацію слід продовжити якнайшвидше, зроблені дози зараховуються, курс вакцинації НЕ починається спочатку.  

Цікаво знати  

• Це не жива вакцина. Німенрикс не містить живих менінгококів і не може спричинити менінгококову інфекцію. Вона містить очищені капсульні полісахариди менінгококів A, C, W та Y, кон’юговані з білком-носієм — правцевим анатоксином. Кон’югація дозволяє отримати сильну імунну відповідь навіть у маленьких дітей.  

• Німенрикс захищає відразу від чотирьох серогруп менінгокока. Саме тому її часто називають вакциною MenACWY.  

• Особливо актуально пам’ятати про MenACWY перед подорожами. У деяких країнах або регіонах ризик менінгококової інфекції вищий. Для певних подорожей вакцинація проти MenACWY може бути не лише рекомендованою, а й обов’язковою умовою в’їзду.  

• Найважчими проявами є менінгококовий менінгіт — запалення оболонок головного та спинного мозку — та менінгококовий сепсис (менінгококцемія), коли бактерія потрапляє у кров і спричиняє тяжку системну інфекцію.  

• Менінгокок ( Neisseria meningitidis ) — бактерія, яка може жити в носоглотці абсолютно здорової людини і не викликати жодних симптомів. Таке безсимптомне носійство є природним резервуаром інфекції. Передається менінгокок через тісний контакт із краплями та секретами дихальних шляхів.   

• Одна з головних особливостей менінгококової інфекції — дуже швидке прогресування. Від перших неспецифічних симптомів до критичного стану іноді минають лише години. Навіть за своєчасного лікування сучасними антибіотиками летальність інвазивної менінгококової інфекції становить приблизно 5–15%.  

• Після перенесеного бактеріального менінгіту можливі довготривалі наслідки: зниження або втрата слуху, судоми, порушення зору, мовлення, пам'яті та навчання, неврологічні порушення. Після тяжкого менінгококового сепсису можливі рубці шкіри та навіть необхідність ампутації кінцівок. За даними ВООЗ, приблизно 1 із 5 людей, які пережили бактеріальний менінгіт, може мати тривалі наслідки.  

• Менінгококова інфекція має два піки захворюваності: найвищий ризик спостерігається у немовлят і маленьких дітей, а другий підйом захворюваності — серед підлітків та молодих дорослих.  

• Скупченість людей збільшує ризик передачі менінгокока. Спалахи описані у гуртожитках, військових колективах, під час великих масових заходів, а також у місцях із великою кількістю переміщених людей.