Гастроезофагеальний рефлюкс (ГЕР) у дітей

Хоча «термін гастроезофагеальний рефлюкс» (ГЕР) багатьом не знайомий, із цим явищем стикаються практично всі. Під ГЕР мають на увазі закидання вмісту шлунка у стравохід. Щоб обійтися без складних медичних визначень, на запитання — що таке гастроезофагеальний рефлюкс у дитини, можна відповісти, що це звичайне зригування після їди, яке, до речі, вважають нормальним фізіологічним процесом у здорових немовлят.

Однак рефлюкс може бути пов’язаний і з патологічним станом, у такому разі виникає ризик розвитку гастроезофагеальної рефлюксної хвороби (ГЕРХ). Це хронічна, рецидивна патологія, при якій спостерігається запалення слизової оболонки стравоходу (рефлюкс-езофагіт), що виникає внаслідок контакту з кислотою шлункового соку.

Гастроезофагеальна хвороба у дітей — одна з найпоширеніших патологій шлунково-кишкового тракту в педіатрії. На це захворювання страждає до 17% дітей різного віку. Побоювання експертів спричиняє невчасне виявлення ГЕРХ, і, на жаль, в Україні така проблема також є.

За умови раннього діагностування і грамотного лікування патології, її розвитку та загостренню можна запобігти, тоді як відсутність адекватної терапії спричиняє серйозні ускладнення. Серед них — стеноз (звуження) стравоходу, анемія, а також синдром Баррета, який загрожує онкологією. Тому, якщо гастроезофагеальний рефлюкс у дитини супроводжується печією, відрижкою, кашлем, сильною слинотечею, обов’язково проконсультуйтеся з фахівцем.

Причини гастроезофагеального рефлюксу у дітей

Зворотне відригування їжі зі стравоходу або шлунка (регургітація) після годування в новонароджених вважають варіантом норми. Як показує практика, найбільша кількість епізодів рефлюксу спостерігається у віці до пів року (кількість зригування може доходити до 30 разів на добу). Після 5–6 місяців їхня кількість поступово зменшується, і до півторарічного віку шлунково-стравохідний рефлюкс у дітей стає рідкістю. Варто зазначити, що відрижка (регургітація) не завжди помітна, оскільки шлунковий вміст не обов’язково доходить до порожнини рота.

Фізіологічний гастроезофагеальний рефлюкс у дітей пов’язаний насамперед з тим, що травна система малюка ще не остаточно сформувалася. Приблизно в піврічному віці відбувається зміцнення стравохідного сфінктера, що розділяє стравохід та шлунок, і кількість епізодів регургітації суттєво знижується.

Проте спровокувати й посилити гастроезофагеальний рефлюкс у дітей можуть причини іншого характеру, наприклад:

• Неправильне годування. Перегодовування та нечасте годування можуть призвести до підвищеного тиску в шлунку, а неправильне положення під час годування — до заковтування повітря, що також може спричинити посилення рефлюксу.
• Незрілість і захворювання нервової системи в малюка.
• Анатомічні аномалії, генетичні хвороби.
• Харчові порушення, наприклад алергія.

Зригування можуть частішати, якщо:

• на дитині занадто тісний одяг, який давить на животик;
• якщо малюк багато часу проводить лежачи або часто перебуває в незручному положенні, що здавлює ділянку епігастрію (наприклад, в автомобільному кріслі).

На здоров’ї малюка негативно позначається куріння батьків, оскільки нікотин підвищує тонус нервової системи.

Симптоми гастроезофагеального рефлюксу у дітей

Отже, ми розібрали основні фактори, що спричиняють неускладнений фізіологічний гастроезофагеальний рефлюкс у дитини, і з’ясували, що цей стан, як правило, є нормою до 12–18-місячного віку. Тому, якщо шлунковий рефлюкс у дітей не позначається на апетиті, рості та настрої малюка й відбувається без будь-яких зусиль, батькам не варто турбуватися.

Однак, якщо регургітація спостерігається занадто часто, є інтенсивною та явно спричиняє дискомфорт у дитини, рекомендуємо проконсультуватися з фахівцем. Підозри на патологічний гастроезофагеальний рефлюкс дітей мають такі симптоми:

• зригування, що схоже на блювання у великому обсязі, або прогресуюче блювання;
• наявність крові чи жовчі в блювотних масах;
• поганий набір або втрата ваги;
• надмірна дратівливість;
• проблеми зі сном;
• відмова від годування;
• поява особливої ​​поведінки з вигинанням та поворотом шиї вбік (синдром Сандіфера);
• апное.

Ускладнений рефлюкс шлунка у дитини залежно від віку може давати про себе знати додатковими симптомами. Зокрема, рефлюкс у нормі має зникнути або як мінімум зменшитися до півторарічного віку, тоді як надмірне зригування/блювання після 12–18 місяців є тривожним дзвіночком. Батьків має насторожити гастроезофагеальний рефлюкс у дітей у 4 роки (і загалом у дітей дошкільного віку), якщо спостерігаються:

• постійна нудота та періодичне блювання;
• галітоз — стійкий неприємний запах із рота;
• дратівливість під час годування, відмова від їжі;
• часті відрижки повітрям/кислим/гірким;
• біль під час ковтання;
• дисфагія — порушене/утруднене ковтання;
• біль у животі чи відчуття печії у верхній частині живота й грудини (часті скарги на біль у всьому животі);
• нічний біль у животі.

Характерні симптоми ГЕРХ у дітей підліткового віку крім печії — відчуття клубка й пирхоти в горлі, біль у грудях і животі, утруднене ковтання, кашель. Фахівці виділяють низку так званих позастравохідних симптомів, які не можна пояснити іншими причинами та які також можуть свідчити про наявність ГЕРХ:

• хронічний кашель;
• охриплість;
• хронічні синусити, фарингіти, ларингіти;
• повторювані пневмонії та візинги;
• періодичний біль у горлі без причини;
• карієс та ураження зубної емалі;
• порушення серцевого ритму.

За наявності таких проблем необхідно відвідати педіатра чи терапевта.

Діагностика гастроезофагеального рефлюксу у дітей

Завдання фахівця — розібратися, чи це фізіологічний, чи ускладнений рефлюкс гастроезофагеальний у дітей, а також знайти причину патології та підібрати лікування, яке дасть змогу повернути дитину в комфортний стан.

Є кілька варіантів розвитку подій.

Перший варіант. Лікар проводить опитування щодо історії виникнення симптомів і докладний огляд малюка, оцінює годування та фізичний розвиток. Зазвичай цього достатньо для встановлення діагнозу, і специфічні лабораторні дослідження будуть не потрібні.

Варіант другий. Якщо є підозри, що це все ж таки прогресуюча гастроезофагеальна рефлюксна хвороба у дітей, а також за відсутності поліпшення після консервативних методів лікування, у складних випадках чи при прогресуванні скарг лікар направляє дитину до дитячого гастроентеролога для визначення необхідності дообстеження. У такому разі можуть бути призначені:

• УЗД черевної порожнини для виключення пілоростенозу чи пілороспазму в дітей до 6 місяців і для виключення симптомів ураження сечовидільної системи;
• дослідження верхніх відділів шлунково-кишкового тракту з контрастуванням — з метою виявлення аномалій розвитку;
• рентгенографія органів черевної порожнини — для виключення кишкової непрохідності;
• ендоскопія з проведенням чи без біопсії — може бути корисною за потреби візуалізації стінок стравоходу й визначення морфологічних структурних змін для обстеження немовлят і дітей, які не відповідають на лікування;
• дослідження рН стравоходу та імпеданс-pH-моніторинг — визначення рівня кислотності стравоходу та підтвердження рефлюксу у складних випадках (виконують рідше).

Раннє виявлення симптомів ГЕРХ критично важливе для запобігання ускладненням: своєчасна й точна діагностика та подальше адекватне лікування дають змогу знизити ризик розвитку хронічних форм захворювання на 40%.

Лікування гастроезофагеального рефлюксу у дітей

Після встановлення діагнозу гастроезофагеальний рефлюкс лікування у дітей призначають індивідуально, з огляду на поточну ситуацію. У разі потреби застосовують комплексну терапію, яка передбачає корекцію поведінки (немедикаментозні методи) і медикаментозне лікування.

Однак, щоб зменшити прояви неускладненого рефлюксу шлунка у дітей грудного віку, у багатьох випадках достатньо провести певні зміни в повсякденному житті. Дослідження підтверджують, що у 60% випадків можна обійтися без фармацевтичних препаратів, якщо:

• Підкоригувати (модифікувати) харчування (виключити продукти, що провокують небажані симптоми, використовувати спеціальні суміші, змінити графік прийому їжі — замість рідкісних рясних прийомів застосовувати харчування малими порціями).
• Застосовувати методи позиційної терапії. Наприклад, важливо подбати про те, щоб після годування дитина не менш ніж 20–30 хвилин перебувала у вертикальному положенні (але не в сидячому, оскільки в такому разі посилюється тиск на живіт).

Якщо було підтверджено розвиток гастроезофагеальной хвороби у дітей, лікування передбачає прийом препаратів, які:

• зменшують продукування соляної кислоти в шлунку (Н2-блокатори, інгібітори протонної помпи);
• швидко нейтралізують шлункову кислоту (антациди);
• нормалізують моторику травного тракту (прокінетики).

Тривалість консервативної терапії може становити від кількох тижнів до кількох місяців.

ВАЖЛИВО. Медикаментозне лікування кислоторегулюючими й антирефлюксними ліками застосовують у рідкісних випадках за наявності стійких симптомів печії чи ускладнення ГЕРХ.

У виняткових випадках, при тяжкому рефлюксі, лікування ГЕРХ у дітей потребує хірургічного втручання.

Дієта при гастроезофагеальному рефлюксі у дітей

Один з важливих факторів, на який необхідно звернути увагу батькам, якщо виявлено гастроезофагеальний рефлюкс у дітей, — дієта.

У випадках, коли йдеться про немовлят, зміна харчових звичок стосується і малюка, і матері-годувальниці. Зокрема, дітей необхідно захистити від впливу алергенів, тому лікар може порекомендувати мамі відмовитися від деяких продуктів, наприклад коров’ячого молока, кофеїну. Оптимальним вважають часте дрібне годування з дотриманням рекомендованого обсягу їжі з огляду на вік дитини. Для дітей на штучному вигодовуванні добирають спеціальні суміші. У деяких випадках потрібна густіша консистенція сумішей, для чого використовують загусники, такі як рисові пластівці.

Дієта при рефлюксі й ГЕРХ у дітей старшого віку містить продукти, які не спричиняють активного синтезу шлункового соку й не подразнюють травного тракту:

• нежирне м’ясо та рибу;
• каші;
• відварені овочі;
• нежирні кисломолочні продукти;
• яйця;
• супи;
• пшеничний хліб, нездобні булочки;
• солодкі фрукти.

Бажаною є їжа, приготована у вареному й тушкованому вигляді, а також продукти, приготовані на пару.

Небажаними у раціоні є:

• гостра, копчена, смажена та кисла їжа;
• жирні продукти;
• пряні й гострі страви (а також цибуля та часник, томатна паста);
• цитрусові;
• газовані напої;
• шоколад.

Щоб гастро рефлюкс у дітей не загострювався і не посилювався, організуйте 4–5-разове харчування невеликими порціями. Якщо з’їдати багато за 1–2 прийоми, відбувається надлишкове виділення соляної кислоти, без якої шлунок не може перетравити їжу. Оптимальна температура їжі становить 38–50 градусів.

Ускладнення гастроезофагеального рефлюксу у дітей

Спостерігайте за станом дитини в міру дорослішання та обов’язково відвідайте педіатра, якщо помічаєте, що після досягнення 12-місячного віку регургітація не зменшується і завдає малюкові дискомфорту. Патологічний гастроезофагеальний рефлюкс у дітей, симптоми якого зазначено вище (печія, больові відчуття, погіршення апетиту, кашель), за відсутності лікування/корекції з часом може призвести до таких ускладнень, як:

• езофагіт (запалення слизової оболонки стравоходу);
• проблеми з дихальною системою (аж до пневмонії та бронхіальної астми);
• стеноз стравоходу;
• стравохід Баррета (патологічна заміна слизової оболонки стравоходу).

За умови своєчасного звернення до фахівця рефлюкс і гастроезофагеальна хвороба у дітей добре піддаються лікуванню: грамотний підхід дає змогу досягти стійкої ремісії.

Профілактика гастроезофагеального рефлюксу у дітей

Профілактика рефлюкс-езофагіту означає дотримання принципів здорового харчування, виключення факторів ризику та своєчасне лікування захворювань, що сприяють розвитку ГЕРХ.

Прості поради, що допоможуть полегшити стан немовлят при епізодах рефлюксу:

• якщо можливо, забезпечте винятково грудне вигодовування;
• для штучного вигодовування — не змінюйте суміш без потреби, а також використовуйте ті суміші, які рекомендував лікар;
• забезпечте дитині вертикальне положення після годування, надайте можливість «відригнути» повітря;
• забезпечте оптимальний режим годування — частіше та меншими порціями;
• уникайте перегодовування;
• захистіть дитину від впливу тютюнового диму.

При легких симптомах у старших дітей і підлітків потрібно дотримуватися таких загальних порад:

• Виробляйте правильні харчові звички. Потурбуйтеся про збалансоване харчування з уникненням продуктів, що провокують симптоми рефлюксу та печії. Уникайте переїдання, прийом їжі потрібно розділити на 3, 4 або 5 разів на день. Забезпечте регулярний питний режим відповідно до віку й ваги.
• Забезпечте контроль ваги (надлишкова вага — фактор ризику).
• Забезпечте сон із трохи піднятою головною частиною ліжка й положення на лівому боці (порада не стосується немовлят!).
• Уникайте положення лежачи на спині одразу після їди.
• Усувайте пасивний вплив нікотину (відмова від паління та вейпінгу).

Чому варто звернутися до нашої клініки «Педіатрія з любов’ю»?

Ми використовуємо передовий досвід і технології, щоб забезпечити кожній родині якісну та ефективну медичну допомогу. Систему лікування в клініці організовано так, щоб в одному місці дорослі та маленькі пацієнти отримали весь комплекс діагностичних, лікувальних і профілактичних процедур.

Ми гарантуємо:

• прийом у зручний для вас час;
• комфортну атмосферу, яка дасть змогу уникнути неприємних емоцій та зайвих хвилювань;
• високу точність обстеження;
• ефективне й раціональне лікування під наглядом досвідчених та кваліфікованих фахівців потрібного профілю.

FAQ