Закрепи — доволі неприємна і досить часта проблема у дітей. Приблизно 3% всіх звернень до лікаря пов’язані з дитячим закрепом та близько 25% звернень з приводу гастроентерологічних проблем.
Проте, часто батьки на консультації у лікаря можуть згадувати про цю проблему в останню чергу або тільки після розпитування про дефекацію, особливо якщо скарги є періодичними чи дискомфорт в дитини швидко минає. Але важливо звертати увагу на проблему, щоб допомогти малюку уникнути дискомфорту. Важливо, щоб дитина не створила сталу асоціацію: випорожнення – біль. Хоча навіть з цим станом можна справитись, діючи правильно, відповідно до рекомендацій лікаря.
То як же зрозуміти, що у вашого малюка закреп?
Почнемо з того, що закрепи можуть бути функціональні та органічні.
Органічні пов’язані з різними структурними проблемами в кишківнику. До причин органічних закрепів належать вроджені аномалії, наприклад звуження чи закриття ануса чи прямої кишки, інвагінація кишківника, хвороба Гіршпрунга, доліхосигма і інші стани. Такі стани зустрічаються у 5% діток, які страждають на закрепи. Відрізнити природу закрепів допоможе лікар. Але найчастіше вони супроводжуються більш яскравими та різноманітними симптомами і про них ми поговоримо окремо.
У інших 95 % закрепи мають функціональну природу, тобто немає видимої органічної причини, але функція (вихід калових мас) страждає.
Як зрозуміти, що в дитини закреп?
У кожного з нас і в наших дітей є індивідуальні особливості, і це стосується і дефекації в тому числі. До того ж, частота дефекацій в дітей різного віку може суттєво відрізнятись.
Немовлята в середньому какають 4 рази на добу протягом першого тижня життя. Поступово частота стулу може знижуватись. У дітей на виключно грудному вигодовуванні можлива фізіологічна затримка стулу до одного разу на 7 днів, за умови, якщо дитину це не турбує. Дуже важливо звертати увагу саме на самопочуття, стан та консистенцію стулу малюка при тривалій перерві.
Надалі норми змінюються, але я прошу звернути увагу, наскільки великим є \”вікно норми\” і для кожного малюка може бути власна норма.
- 0-3 місяці. Діти на ГВ мають випорожнення 5-40 разів на тиждень, в середньому 3 рази на добу. Діти, які отримують суміш, – 5-28 разів на тиждень, в середньому 1,9 рази на добу.
- 6-12 місяців: 5-28 разів на тиждень, в середньому 1,8 разів на добу.
- 1-3 роки: 4-21 разів на тиждень, в середньому 1,4 рази на добу.
- Старше 3-х років: 3-14 разів на тиждень, в середньому 1 раз на добу.
Щоб зрозуміти, чи немає закрепу в дитини, ми оцінюємо не тільки частоту випорожнень, а й інші показники.
Симптомами закрепу також можуть бути:
- Жорсткий стілець, який важко або болісно виходить назовні.
- Стул по типу козячого калу, калові маси великих діаметрів.
- Біль в животі.
- Свіжа кров на випорожненнях, поява якої зумовлена тріщинами анального проходу.
- Каломазання, особливо якщо дитина вже сформувала навичку туалету.
- Поганий апетит.
- Плач перед або під час дефекації.
Часто батьки можуть помічати появу характерних рухів дитини. Вона присідає і наче хоче покакати, але в цей момент навпаки утримує кал. Якщо ваша дитина зовсім не відчуває позивів, то це також може бути тривожною ознакою. Якщо ви помітили схожі симптоми, обов’язково зверніться до лікаря.
Для нас важливо уникнути формування асоціації туалет – біль, а отже затримки стулу, що своєю чергою призводить до перерозтягнення кишківнику.
Діагностика закрепу
Лікар може встановити діагноз \”функціональний закреп\”, оцінивши скарги, співставивши їх з певними критеріями та провести огляд. Іноді необхідно провести пальцеве дослідження прямої кишки чи додаткові обстеження.
Можливі причини закрепів
У ранньому віці закреп частіше виникає після переведення дитини на суміш чи з початком введення прикорму. ШКТ дитини може таким чином \”сприймати\” нові зміни.
У дітей старшого віку закреп може бути пов’язаний з незбалансованим раціоном, недостатньою кількістю рідини в раціоні, малою руховою активністю та самим уникненням дефекацій.
Закреп може бути побічною дією деяких ліків та реакцією на зміну режиму чи раціону. При деяких хворобах закреп може бути супутнім станом (гіпотиреоз, хвороби ЦНС).
Раннє привчання до горщика (до 2-х років, а часто і старше) може спровокувати закрепи.
Ненормальний стан громадських вбиралень (в школі, таборі тощо) може також призводити до закрепу! Тут ставлю знак оклику, бо ми, суспільство, маємо звертати увагу і боротись за зручні вбиральні з окремими кабінками та дверима, що зачиняються в кожній школі.
Надто жорсткий графік – не встиг покакати і маємо.
Будь-які інші зміни в звичному режимі, раціоні, довга дорога, переїзд, поява братика чи сестрички, новий садок чи школа. Іноді появу закрепу може спровокувати навіть один епізод, коли дитину насварили за будь-що, пов\’язане з какашками.
Що ж робити?
Найважливіше – це уникати визначеної причини і звернутись до лікаря.
Забезпечити малюку збалансоване харчування, яке включає цілі зерна, фрукти та овочі, можна запропонувати дитині чорнослив. Американська академія педіатрії дає зручну формулу: вік дитини + 2 = добова кількість клітковини в раціоні. Вона працює для дітей від 2-х до 19-ти років. Дізнатись, скільки це в еквіваленті на різні продукти, можна в гуглі чи в спеціальних програмах для розрахунку раціону.
Але! Виконання дієти не має бути насильницьким. \”Їж – бо прийде бабай\” не працює. Також не забуваємо про воду.
Іноді лікар може запропонувати розпочати лікування з очисної клізми чи високих доз проносних препаратів. Це важливо для того, щоб звільнити кишечник від вже накопичених калових мас.
Лікування тривале та варто бути готовим до можливих повторів.
Найбезпечніші та найефективніші препарати, які використовують у дітей, – це препарати макгролу та лактулози. Дозування лікар підбирає індивідуально, і іноді воно може не співпадати з запропонованим в інструкції до лікарського засобу.
Важливо бути підтримкою для дитини. Створити зручні умови для дефекації, горщик, який підходить за розміром, за необхідності підніжку для ніг. Іноді варто відмовитись від горщика, якщо він став тригером для дитини.
Почніть формувати певний режим. Наприклад, вранці після сніданку пропонувати сходити в туалет, але не тиснути та наполягати. Ніколи не сваріть за невдачі. Можете винагороджувати за спроби, а не за сам результат. Це можуть бути наклейки чи інші дрібні подарунки. Заохочуйте до фізичної активності, частіше грайтесь в рухливі ігри разом з малюком.
Звертайтесь до лікаря, дотримуйтесь рекомендацій і будьте здорові!
Автор: педіатр, консультант з грудного вигодовування Анастасія Шелевицька.
[/cherry_col] [/cherry_row]