Зараз буде серйозна тема. Буває, що до мене приходять лікувати дитину. Буває, що вже до цього було багато обстежень, інших лікарів, аналізів і ліків. Буває, що дитина насправді цілком здорова.
Ось що може привернути увагу:
Катастрофічні сценарії:
- в будь-який момент може статись щось непоправиме, страшне (ДТП, пожежа, травма, напад злочинця, згвалтування, крадіжка, рак, смерть близьких);
- а раптом оці симптоми – це початок серйозної хвороби? (і історії, як у когось спочатку теж був просто кашель, а потім виявили туберкульоз чи рак легенів. Дитина ходить навшпиньки – і це початок ДЦП);
- страх ускладнень після звичайних процедур (\”став овочем після щеплення\”, важкі метали в вакцинах, від гормонів буде затримка росту, удар ліків по печінці, від УЗД при вагітності закипає мозок у плоду і буде аутизм, після ін\’єкції буде абсцесс і сепсис);
- а раптом цей висип – це вже початок менінгіту тощо.
Підвищений контроль:
- записується тривалість сну дитини;
- тривалість кожного годування;
- кілька разів на день температура тіла (нормальна);
- зважування до та після годування груддю;
- зважування, вимірювання порцій прикорму;
- строго однаковий час прогулянок, купання, вдягання;
- вимірюється тривалість симптомів (скільки хвилин кашляв, скільки разів чхнув, скільки разів моргав очима, зітхав чи зригував);
- постійне безкінечне порівняння: як було, як стало, що змінилось, що буде завтра. Наприклад, цілі галереї фотографій стулу дитини, висипань, багато відеозаписів кашлю чи особливих рухів малюка.
Важко розслабитись, тому що все вийде з-під контролю. Страшно перестати контролювати, бо раптом стане гірше, а вже і так на межі виснаження.
Магічне мислення:
- хтось наврочить;
- чому та жінка на дитину так дивно і довго дивилась;
- недобрі знаки, прикмети;
- ритуали для покращення перспективи (червона нитка, булавки, часник, дуля в кишені, не вертатись якщо вже вийшли з дому і ще безліч забобон);
- ніби є зв\’язок між якоюсь чорною кішкою і негативними наслідками;
- боязнь циганок, кладовищ, фотогорафій померлих тощо;
- ритуали для очищення (прийшли з людного місця – умити дитину святою водою).
Підвищена тривожність:
- чи дитина дихає уві сні?
- треба блендерити їжу, бо вдавиться і захлинеться;
- впаде з ліжка і буде струс мозку;
- не ходи; не бери; не чіпай; обережно, впадеш; там на тебе накашляють; кругом інфекція.
Дитина весь час ніби в небезпеці. Є прагнення відвертати те, чого ще не сталось.
І навіть панічні атаки:
серце вискакує, холодний піт, мороз по шкірі, адреналін зашкалює – через звичайні щоденні події.
Порушення сну
Так, звичайно, втома з малою дитиною дуже відчувається. Але тривожні ознаки – це:
- сон не приносить відпочинку;
- дитина спить, а мама заснути все одно не може;
- найменший вплив може перебити сон зовсім;
- постійна сонливість весь час, тривало;
- не розумієш, чи ще спиш, чи вже прокинулась.
Істотні зміни в апетиті
Постійне відчуття провини
Думки, що ти мати-невдаха, все робиш погано. Всі – кращі батьки, ніж я. Краще б не народжувати. Відчуття, що шкодиш дитині (не так годуєш, погано виховуєш тощо).
Одна ознака сама по собі не є проблемою. Якщо Ви помічаєте в собі багато таких ознак… Можливо, не треба водити дитину до 10-го педіатра. Якщо 9 не знайшли жодних проблем, от, може, їх насправді немає. Як варіант.
Дізнайтесь більше про післяпологову депресію. Дізнайтесь про тривожні розлади, почитайте, що таке панічні атаки.
Це можна лікувати. З цим вміють працювати психотерапевти. Існують безкоштовні гарячі лінії. Ви не самі, не одинокі. Ваші переживання важливі. Подбайте про себе.
Автор: педіатр, консультант з грудного вигодовування Лідія Бабич.
[/cherry_col] [/cherry_row]