Кефалогематома: чи буде "шишка на все життя"?

[cherry_row] [cherry_col size_md=\”12\”]

Кефалогематома – це легка пологова травма. Серед інших пологових травм є найпоширенішою. Цей стан добре вивчено. В усьому світі фахівці дійшли висновку, як правильно допомагати новонародженій дитині з такою травмою.

Що таке кефалогематома?

Це крововилив під верхнім шаром тім\’яної кістки. Може бути з одного боку або на обох тім\’яних кістках. Виглядає як ґуля на голівці дитини. Під пальцями відчувається, що всередині є рідина. Це утворення не болюче.

Що з цим робити?

Виглядає кефалогематома досить вражаюче для батьків. Зазвичай в пологових будинках рекомендують звернутись до дитячого хірурга, щоб відсмоктати шприцем вміст кефалогематоми. Лякають, що якщо цього не зробити – буде ґуля на голові на все життя. Насправді, цього робити не потрібно.

Потенційні ризики процедури відсмоктування кефалогематоми:

  • інфікування і нагноєння;
  • повторне утворення гематоми;
  • анемія внаслідок крововтрати, особливо якщо кефалогематом дві;
  • завдання болю дитині (прокол голкою і відсмоктування шприцем кефалогематоми зазвичай проводиться з \”мамочка, потримайте дитину\”).

Що буде, якщо кефалогематому не чіпати?

Вона зникне сама. Спочатку через кілька тижнів утворення на голівці дитини зменшиться і стане щільнішим на дотик. А за кілька місяців зникне самостійно. Інколи, якщо кефалогематома велика, або їх дві – це може подовжити жовтяницю новонароджених. Тому що кров всередині гематоми буде розсмоктуватись і давати підвищення рівню білірубіну в крові.

Отже, потенційні ризики процедури позбавлення від кефалогематоми значно вищі, ніж користь від втручання.

Також немає сенсу:

  • мастити будь-якими мазями (так, і траумелем також);
  • пхати дитині вібуркол;
  • накладати пов\’язки для стискання області з гематомою;
  • уникати миття голови;
  • мастити гематому меконієм (це не жарт, на жаль. Є такий \”народний спосіб\” – наносити дитині на голову її власні какулі, які начебто містять лікувальні ферменти, щоб швидше розсмокталась ґуля);
  • відкладати щеплення;
  • робити рентген, МРТ голови за відсутності ознак серйозних неврологічних порушень.

Це дуже виразний приклад, коли грамотний фахівець буде впевнений в своїх діях, зможе заспокоїти батьків і не буде вдаватись до зайвого лікування.

Автор: педіатр, консультант з грудного вигодовування Лідія Бабич.

[/cherry_col] [/cherry_row]
Кошик